Здається, що чаша нашого горя і сліз уже переповнена. Але щодня сумні новини з фронту (та й мирних міст, таких, як наш Чернігів) знову викликають море сліз.

У Чернігові на Спаса загинув випускник коледжу Оніщенко Олександр. Дружина й донька перебувають в лікарні.

Молода родина приїхала до Чернігова хрестити дитину друзів. Сонячний світлий день. Велике християнське свято. Люди освячують яблука, моляться про закінчення війни.

І враз ракета, яка принесла смерть…

Обірвані життя, зруйновані долі, людські трагедії…

Які матері виховували тих, хто давав наказ, розраховував політ ракети і натискав на пульт?

Як спиться вбивцям мирних людей?

Немає відповіді…

А Олександра вже немає.

Йому назавжди залишиться 34.

17-річним він прийшов до коледжу на відділення електрифікації. Отримав диплом у 2009. Працював інженером-електриком у ТОВ ФЛАГМАН с. Пухівка Київської області.

Лють переповнює наші серця. Біль розриває душі..

Вічна пам’ять тобі, Олександре…