Здається, що чаша нашого горя і сліз уже переповнена. Але щодня сумні новини з фронту (та й мирних міст, таких, як наш Чернігів) знову викликають море сліз.
У Чернігові на Спаса загинув випускник коледжу Оніщенко Олександр. Дружина й донька перебувають в лікарні.
Молода родина приїхала до Чернігова хрестити дитину друзів. Сонячний світлий день. Велике християнське свято. Люди освячують яблука, моляться про закінчення війни.
І враз ракета, яка принесла смерть…
Обірвані життя, зруйновані долі, людські трагедії…
Які матері виховували тих, хто давав наказ, розраховував політ ракети і натискав на пульт?
Як спиться вбивцям мирних людей?
Немає відповіді…
А Олександра вже немає.
Йому назавжди залишиться 34.
17-річним він прийшов до коледжу на відділення електрифікації. Отримав диплом у 2009. Працював інженером-електриком у ТОВ ФЛАГМАН с. Пухівка Київської області.
Лють переповнює наші серця. Біль розриває душі..
Вічна пам’ять тобі, Олександре…