Рівно рік тому ми прокинулися о 4.50 ранку і дізналися, що наше попереднє життя вкрали. У нас більше немає планів на майбутнє, немає спокою, бо тривога і страх стали нашими постійними друзями. Страшна біда, яка прийшла в дім кожного українця, назавжди змінила наші життя.

Відчай, страх, біль, розпач, злість, ненависть!

365 днів війни, 365 днів незламності, 365 днів болю, 365 днів сліз, 365 днів втрат,

365 днів віри, надії.

Вже тих планів, задумів і сподівань, які були в кожного з нас до цієї дати, не буде…

Із лютого змінилися цінності. Цей рік загартував нас, як націю. Цей рік навчив нас ще більше вірити, боротися, сподіватися, чекати.

Дякуємо ЗСУ за можливість бути вдома, працювати, навчатися, жити. Дякуємо за кожен світанок і за кожен вечір. Дякуємо їм за їхню незламність та мужність!