Освітня діяльність Прилуцького технічного фахового коледжу ґрунтується на концептуальних засадах національної Доктрини розвитку освіти, Конституції України, Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про фахову передвищу освіту» та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність у сфері фахової передвищої освіти України, Статуту Коледжу, Положення про організацію освітньої діяльності Прилуцького агротехнічного коледжу.
Головною метою фахової передвищої освіти у коледжі є якісна підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних спеціалістів для підприємств, установ, організацій та органів державної влади України.
Головним принципом діяльності коледжу є поєднання навчальної, виховної роботи.
З метою якісної організації освітнього процесу у коледжі працюють циклові комісії:
- циклова комісія спеціальних дисциплін з газопостачання;
- циклова комісія електричних та спеціальних дисциплін;
- циклова комісія спеціальних дисциплін будівництва, обслуговування та ремонту ГМС;
- циклова комісія спеціальних землевпорядних дисциплін;
- циклова комісія математично-природничих дисциплін, фізичного виховання;
- циклова комісія соціально-гуманітарних дисциплін;
- циклова комісія спеціальних комп’ютерних дисциплін;
- циклова комісія бухгалтерсько-економічних дисциплін.
Освітній процес у фаховому коледжі здійснюється у таких формах:
- навчальні заняття;
- виконання індивідуальних завдань;
- самостійна робота студента;
- практична підготовка;
- контрольні заходи.
Освітній процес у коледжі організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.
Організація освітнього процесу здійснюється навчальними підрозділами коледжу (відділеннями, цикловими комісіями тощо). Основним нормативним документом, що визначає організацію освітнього процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.
Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.
Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються коледжем для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу, регіональних потреб тощо.
Навчальний процес у коледжі здійснюється державною мовою та у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.
Основні види навчальних занять у коледжі:
- лекція;
- лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
- консультація.
Практична підготовка студентів коледжу є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.
Практична підготовка студентів здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі і державного управління.
Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною цикловою комісією.
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому рівні або на окремих його завершених етапах.
Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.
Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.
Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.
Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо).
Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються вищим навчальним закладом.
Державна атестація студента здійснюється екзаменаційною комісією після завершення навчання на певному освітньому рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.
Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює екзаменаційна комісія.
Екзаменаційна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів у навчальному закладі.
Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.
Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 45 академічних годин (1,5 кредитів).