У 1948 році Прилуцький ветеринарний технікум реорганізований у гідромеліоративний технікум, який розпочав підготовку спеціалістів-гідротехніків для сільського господарства.
В 1952 році було відкрите заочне відділення, що дало змогу більше готувати спеціалістів-гідротехніків, яких на той час не вистачало в сільськогосподарському виробництві.
План прийому учнів по технікуму становив 60-70 осіб щорічно на базі 7 класів. Термін навчання – 3 роки 10 місяців.
У 1954 році з ініціативи директора Сисуненка І.Ф. розпочалося будівництво нового навчального корпусу.
Навчально-матеріальна база технікуму на той час складалася із трьох корпусів. До перших навчальних приміщень входили дві невеликі будівлі, розташовані на вул. Леніна, 227 та на вул. Котляревського, 95.
Адміністративний корпус знаходився по вул. Карла Маркса, 4.
Технікум мав бібліотеку, яка була розміщена в окремому приміщенні. У кожному навчальному корпусі було по 4-5 аудиторій.
Заняття проводились у дві зміни. Гуртожитком були забезпечені лише 2 відсотки учнів.
У 1956-1959 рр. директором призначено Іванова А.Д., а в 1959-1963 рр. – Фурту П. В.
14 січня 1961 року відбулося урочисте відкриття нового навчального корпусу, в будівництві якого активну участь брали викладачі та студенти технікуму. До 1961 року технікум готував спеціалістів гідротехніків і був підпорядкований Головному управлінню водного господарства.
У 1961 році було відкрите відділення електрифікації сільського господарства, технікум розпочав підготовку техніків-електриків, перейшовши у підпорядкування управління сільського господарства учбових закладів підготовки МС УРСР. З 1962 року носить назву Прилуцький технікум гідромеліорації та електрифікації сільського господарства.
З 1964 року по 1968 рік навчальний заклад функціонував як радгосп-технікум, а в кінці 1968 року він знову перейменований на технікум гідромеліорації та електрифікації сільського господарства.
Для покращення методичної роботи в технікумі створюється педагогічний кабінет. Діяльність кабінету направлена на подальше покращення навчально-методичної роботи, втілення в навчальний процес найбільш ефективних форм і методів проведення занять, використання наочності, технічних засобів навчання й елементів програмованого навчання.
При кабінеті працюють постійні семінари викладачів і кураторів академічних груп. Проводяться семінарські заняття з молодими викладачами, а також індивідуальні бесіди, інструктажі до планування, самостійного вивчення літератури з педагогіки, психології, з методики навчання та виховання. Надається допомога в написанні методичних розробок, в проведенні відкритих уроків, в методичному забезпеченні кабінетів.
У кабінеті зібрані матеріали, які включають в себе розробки уроків, доповіді, рекомендації кращих викладачів технікуму. Це ділові ігри, уроки-лекції, уроки-змагання, уроки-комплекси, уроки-вікторини, гра КВК, конкурсне опитування, блочно-структурні уроки з елементами опорних сигналів.
Викладачі та майстри виробничого навчання постійно прагнуть покращити практичне навчання. Багаторічний досвід роботи навчально-виробничих майстерень показав, що відтого, наскільки правильно організовано практичне навчання, в значній мірі залежить вирішення проблеми поєднання навчання з виробничою практикою.
Якісному навчанню студентів у великій мірі сприяє навчально-виробниче господарство технікуму, яке розташоване у селі Переволочна. Загальна площа землекористування становить 229,7 га, в тому числі – 190,7 га сільськогосподарських угідь.
В учгоспі є дільниця тваринництва, де утримується велика рогата худоба, дільниця механізації з набором усіх необхідних сільськогосподарських машин.Студенти технікуму проходять виробничу практику на полях та фермах господарства.На допомогу їм приходять досвідчені виробничники.
Студенти беруть участь в роботах з електрифікації, обслуговування та ремонту освітлювальної та силової мережі, а також у будівельних роботах, тим самим вони надають допомогу своєму господарству.
Традиційними в технікумі стали зустрічі випускників. У травні 1974 року в технікумі відбулась зустріч випускників 1954 року. На цю зустріч з’їхались фахівці з Москви, Києва, Ростова, Риги та інших міст.
Серед них: Дігтир В.Г. – науковий співробітник НДІ, кандидат технічних наук; Потапенко П.І. – викладач Українського інституту інженерів водного господарства, кандидат наук; Петрик А.І. -викладач УІІВГ, Самойленко Г.П. – начальник облуправління меліорації водного господарства; Антонечко В.І. – начальник енергозбуту м. Прилук; Тищенко М.І. – начальник Чернігівської гідромеліоративної експедиції; Горбач М.І. – комбайнер колгоспу “Правда”, Герой Соціалістичної Праці; Білобородько В.І. – начальник БМУ-312.
У травні 1976 року в актовому залі технікуму відбулася зустріч випускників 1956 року. Всі випускники працюють за обраними спеціальностями. Серед них: Перепльотчик Л.С. – викладач Новосибірського електротехнічного інституту; Куземка І.П. – начальник відділу “Укрдіпроводгосп” м. Києва; Головня Л.М. – інженер філіалу “Укрдіпроводгосп” м. Рівного; Ярмак І.П. – головні і іі диспетчер тресту “Чернігівводбуд”; Федоренко М.А. – начальник БМУ м. Чернігова.
В технікумі вже стало традицією організовувати зустрічі з ветеранами праці. У 1976 році в урочистій атмосфері вшановували ветеранів праці Макаренко Олександру Панасівну, Зубко Марію Андріївну, Фурту Панаса Васильовича, Городничого Василя Сергійовича, Каленіченка Івана Петровича, Резніченка Петра Кириловича, Ашеровську Раїсу Львівну, Западинського Івана Ароновича, Лук’яненка Миколу Борисовича, Бугаєнка Миколу Васильовича, Петренка Миколу Івановича, Мохнача Петра Івановича, Пономаренко Ганну Антонівну, Бишовця Олександра Гордійовича, Хомич Надію Володимирівну, Гринь Варвару Петрівну. Всі вони на той час пропрацювали в технікумі 20-25 років. Ця традиція підтримується і нині. Влаштовуються зустрічі з ветеранами, святкові “Вогники”. проводяться урочисті лінійки, присвячені цим датам.